Цей Великдень — про світло, яке не згасло. Попри все. Про людей, які тримають небо. Про тих, хто зустрічає ранок не вдома, але з думками про рідних. Про тих, завдяки кому ми сьогодні можемо сказати ці слова.

Сьогодні більше, ніж будь-коли, відчувається цінність простих речей: тиші без сирен. розмови без поспіху. Обіймів близьких, які поруч, а не лише в думках.

Ми віримо в життя, у відновлення, у те, що після темряви завжди настає світло.

І дуже хочеться, щоб уже зовсім скоро святковий дзвін лунав гучніше за звук повітряної тривоги. Щоб діти росли без страху. Щоб у кожній оселі Великдень був не символом надії, а відчуттям миру.

Світлого Великодня!