Опаленик Степан Васильович народився 3 липня 2000 року в простій робітничій родині, де з дитинства засвоїв повагу до праці та людей навколо.
Здобувши освіту в Лозуватській школі, він продовжив навчання у професійному училищі, де отримав фах тракториста. Не зупиняючись на досягнутому, Степан знайшов своє місце на металургійному заводі, де сумлінно працював й заслужив повагу колег.
Він був людиною рідкісної душевної теплоти — добрий, спокійний, чуйний до чужого болю. Ті, хто знав його, запам'ятають щиру посмішку і надійне плече поруч. Степан мріяв про мирне майбутнє — для своєї родини, для дітей, для України. Хотів жити й творити на благо рідної країни. Проте 16 травня цього року війна обірвала життя захисника.
Він пішов занадто рано, залишивши у серцях рідних і друзів незагойний біль. У воїна лишилася донька Ліза — три роки від народження, яка ще не розуміє, якого татуся вона втратила.
Вічна пам'ять і слава Герою.