Для всіх нас дата 24 лютого тепер несе особливий сенс. Рівно два роки тому ранок українців почався у геть новій реальності. Повномасштабне вторгнення росії в Україну принесло страждання, біль втрат, евакуацію, жахи окупації, руйнування міст і сіл. Та ми вистояли і продовжуємо боротьбу. Не зневірилися, а вирішили дати переконливу відсіч ворогу.

Сьогодні усвідомлюємо, що ця війна в довгу. Війна на виснаження. Війна екзистенційна. Війна на знищення українців як нації. І вона триває вже 10 років.

російська федерація, скориставшись тимчасовим вакуумом влади в Україні, деморалізацією силовиків, розпочала захоплення наших територій.

20 лютого 2014 року.

Саме в цей день були зафіксовані перші порушення збройними силами російської федерації порядку перетину державного кордону України через Керченську протоку. Крим став першим об'єктом aгpeciï рф проти України.

23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було “проголошено міським головою” громадянина рociï Чалого. 26-го російські спецслужби за “севастопольським сценарієм” зімітували масове невдоволення “київською владою” жителів Сімферополя та організували зібрання прихильників «русской весны” перед кримським парламентом. Однак потужний мітинг українських патріотичних сил, включаючи кримських татар, нівелював плани агресорів та зірвав їхні прагнення видати окупацію росією Криму за результат бурхливого волевиявлення корінних мешканців півострова. Далі все розвивалося дуже швидко. Bopoг окупував Автономну Республіку Крим i Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей.

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 8 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України.

Збройною агресією проти України росія розв'язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів i прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом».

Сьогодні неймовірними зусиллями українські захисники та захисниці стримують просування агресора, відчайдушно боряться за кожну латку рідної землі. Серед них і 367 мешканців Іларіонівської громади. Тридцять кращих синів віддали життя за нашу свободу. Троє перебувають у полоні. Доля 9-ьох невідома…

Невимовно велика ціна. Ми маємо бути гідними її.

Доземний уклін полеглим Героям!

Мусимо й надалі залишатися стійкими, сильними, рішучими.

Дякуємо кожному, хто б’ється й працює заради Перемоги!