Пішла у засвіти людина-легенда, яка була дороговказом та моральним камертоном для багатьох поколінь. На 89 році життя перестало битися велике українське серце Зінаїди Дем’янівни Грушко-Колінько — письменниці та поетеси, членкині регіональної спілки письменників Придніпров’я, Почесної громадянки Синельниківщини…

  Зінаїда Дем’янівна народилася 21 червня 1936 року в селі Пашена Балка на Дніпропетровщині в селянській сім’ї. Через все своє довге, насичене активними трудовими буднями життя, вона пронесла успадковану від батьків любов до рідної землі. Тож цілком природнім був вибір її майбутньої професії. Отримавши вищу агрономічну та економічну освіту, Зінаїда Дем’янівна працювала агрономом-плодоовочівником, вчителем біології, хімії, головою сільської ради. Увесь її життєвий шлях був повʼязаний із пошуком життєдайної стежини. І вона її знайшла у творчості.

  Літературний арсенал Зінаїди Грушко-Колінько налічує понад 10  добірок. Зокрема, «Років вервечка за моєю спиною», «Доля моя українська», «Моє надвечір′я», «Волонтерські будні. Дорожні сповіді-оповіді»  і остання збірка, яка побачила світ у 2024 році, «Душею і Вірою з Україною».

  В них – відповіді на життєві питання і мудрі настанови майбутнім поколінням: пам’ятати «чиї ми діти», навчитися цінувати та передати зв’язки і традиції свого роду, вміння відроджуватися з руїн і будувати майбутнє, бути небайдужим до подій сьогодення, вміти бачити красу в усьому, бути щасливими в малому, творити добро, радіти життю. Зінаїда Грушко-Колінько — це авторка, яка здатна дивувати. Вона стала письменницею не на світанку мрій, а вже надвечір, коли хтось підкорився у втомі, а Зінаїда Демʼянівна щосили вбирала снагу паленіючого обрію. 

  Її життєвий шлях – зразок гідності, добропорядності та величезної любові до України.  Спочивайте з миром, шановна Зінаїдо Демʼянівно…

  Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким.

  Пам’ять про Зінаїду Дем’янівну Грушко-Колінько завжди буде жити у наших серцях, в її творах і віршах.

  Не бійтеся життя, мої нащадки любі!

       При щасті, радощах і при суворій згубі 

Шукайте засобів, як подолати зло.

                    Я ж щиро помолюсь, щоб вам завжди везло…

            З.Д. Грушко-Колінько