Поки в московії бояри били чолом царю, Україна вже заклала основи суверенної, вільної та цивілізованої країни.
«Україна по обидва боки Дніпра повинна бути вільною від чужого панування», - йдеться у першій українській Конституції Пилипа Орлика. Геніальний державотворець понад 300 років назад заклав підвалини принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, передбачав виборність посад, що й нині є принциповою засадою розвитку демократичних держав. Конституція Пилипа Орлика складалася з 16 статей. Вона обмежувала привілеї гетьмана та старшини, вирівнювала козаків у правах, зберігаючи при цьому окремий статус запорожців. Окрім того, передбачала політичну незалежність України від московії та розбудову незалежної української церкви. Уперше Орлик застосував поняття «вільний народ», тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права. Це був документ великої значущості для української нації. Фактично Конституція Орлика проголосила Україну незалежною державою. На жаль, положенням цього документу не судилося набути реальної чинності в ті часи.
Свою Конституцію українці отримали 28 років тому 28 червня 1996 року після безпрецедентного за тривалістю й напругою засідання, що увійшло в історію під назвою «Конституційна ніч». Основний Закон представляв один з її авторів - Михайло Сирота. Політик, який пристрасно відстоював інтереси саме держави Україна і уособлював правову совість нації. У вирішальну ніч він фактично не покидав трибуни парламенту, виборюючи одна за одною такі важливі для незалежності поправки. У записах про ті події Михайло Сирота зазначав, що були моменти, коли здавалося, що все висить на волосині, і незалежної України не буде.
"Усі негаразди, які були в Україні, концентрувалися в Києві, під куполом Верховної Ради. Йшла боротьба за те, чи буде українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким йде увесь розвинутий світ? Залишилися найбільш важливі питання, пов’язані з мовою, з символікою, з Автономною Республікою Крим, приватною власністю на землю. 27 червня, коли ми зайшли о дев’ятій годині до Верховної Ради, ми розуміли, що або ми, не виходячи з Верховної Ради, завершимо прийняття Конституції, або що в Україні не буде Конституції", - говорив він.
Зрештою, зранку 28 червня о 9 годині 20 хвилин без перерв, у результаті безупинних дискусій, голосувань по кожній статті окремо і цілими розділами «За!» ухвалення Основного закону віддали голоси 315 депутатів, а цей день назавжди увійшов в історію. Незалежна Україна отримала основоположний документ найвищої юридичної сили.
В 14-ти розділах чинної Конституції України міститься 161 стаття. З перехідних положень сформовано 15-й розділ. Тексту Конституції передує Преамбула. В цьому моральному орієнтирі, ядрі національної правової системи відображено все, за що нині ми стоїмо: суверенітет, незалежність, право на свою мову та культуру, обирати свій шлях, мати власну думку, право жити у вільній країні.
Сьогодні усі ми по-новому оцінюємо значення цінностей, закладених у Конституції України. Незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу ми вкотре відстоюємо у збройній боротьбі проти рашистської агресії. Московська влада не полишає спроби присвоїти українську історію, поцупити наших людей, дітей, наші надбання, наше майбутнє.
Та як би скрутно нам не було, ми вистоїмо. Бо цивілізація завжди перемагає дикунство.
З Днем Конституції!