З глибоким сумом і скорботою сповіщаємо про загибель нашого земляка Закаленкова Володимира Вадимовича, 03.01.1976 р.н., який віддав своє життя за Батьківщину. Він був одним із нас, а в момент випробування виявився найсильнішим.  

Під час навчання в Первомайській школі Володя проявляв інтерес до спорту, захоплювався випалюванням по дереву. Він був вірним другом, добрим та відповідальним хлопцем.  

Відслуживши в армії, повернувся до рідного селища, де працював у радгоспі водієм. Умів і транспорт полагодити, і швейну машинку відремонтувати. Після реорганізації радгоспу працював у місті Дніпро на швейній фабриці наладчиком. Завжди Володимир виділявся охайним виглядом, товариською вдачею. Був дбайливим батьком, піклувався про здоров’я сина. Перед війною ремонтував баштові крани на заводі «Дніпрометиз», звідки і був мобілізований до лав ЗСУ.

Воював у складі 93-ї  та 55-ї бригад. Після  поранення Володимир міг зайняти посаду інструктора, але не зміг залишити побратимів і знову повернувся на фронт. Друзі згадують, що він завжди був готовий надати допомогу та підтримати у біді. 

Життя нашого воїна обірвалося у Запорізькій області. Мешканці громади ніколи не забудуть ціну, яку заплатив Володимир Закаленков за нашу свободу та незалежність. Світла пам'ять про нього житиме в серцях. 

Спочивай з миром, ГЕРОЮ…