Цього дня віддаємо шану незламності духу всіх Захисників i Захисниць України, які здобували та відстоювали незалежність України у минулому, а також мужності та героїзму воїнів Сил оборони, ветеранів та ветеранок, добровольців, волонтерів, які нині захищають суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

11 років триває героїчна боротьба українського народу проти російської aгpeciï за свою свободу та незалежність, національну гідність. За цей час реалії війни ще більше зміцнили загартовану віками в боротьбі українську націю та зцементували безапеляційне прагнення українського народу до миру чepeз перемогу над ворогом. Своїм героїзмом, відданістю ідеалам Гідності та Свободи ми здобули належну повагу у світі.

На жаль, на шляху до перемоги демократії і гуманістичних цінностей над силами зла — тоталітарними режимами та їхніми апологетами — наш народ продовжує сплачувати надвисоку ціну: життями людей, майбутнім дітей, сталістю перспектив… Перелік втрат від війни можна продовжувати нескінченно, бо війна завжди забирає… Тих, хто був творцем добробуту власного, країни, світу, війна робить воїнами, учасниками бойових дій, героями... на жаль, часто — посмертно.

День Захисників і Захисниць — передусім день тих, завдяки кому ми втримали незалежність, маємо змогу й за нинішніх воєнних реалій працювати, творити, виховувати дітей.

Дякуємо всім, хто зараз на передньому краї, маємо згадати кожного, хто віддав життя за Україну. I ця подяка — не щось абстрактне i безособове. Ми повинні забезпечувати нашій армії міцний тил — кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб  це посилювало наших оборонців i наближало Перемогу.